Словник Української Мови
1. (істор.) У Речі Посполитій та на українських землях до XIX століття — судовий чиновник, який виконував обов’язки судового виконавця, повітового нотаріуса, а також здійснював арешти, опис майна та доставляв до суду сторін справи.
2. (істор.) У Гетьманщині XVIII століття — урядник у полковій канцелярії, який виконував доручення полковника, зокрема супроводжував його в походах, доставляв накази та листи.
3. (заст.) Той, хто керує возом або возить щось на возі; візник.
Електроретинограма — графічний запис електричних потенціалів сітківки ока, що виникають у відповідь на світлове подразнення; результат обстеження методом електроретинографії.
1. За християнським віровченням — увінчання земного життя Ісуса Христа, яке полягає в Його зісланні на небеса та возсіданні праворуч Бога-Отця після воскресіння; свято на честь цієї події, що відзначається на 40-й день після Пасхи.
2. У канонічному православному та католицькому вжитку — коротка назва однойменної великої християнської святині в Єрусалимі, храму Вознесіння Господнього на Оливній горі.
3. Переносно — піднесення, звеличення когось або чогось до високого становища, рівня; духовне або творче злетання.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.
2. (рідко, заст.) Місцевість, простір, розташований безпосередньо біля лісу, узлісся.
1. (діал.) Те саме, що гайворон — великий чорний птах родини воронових, крук.
2. (заст.) У давньоруській міфології — злий дух, демон, що навідує страх, тривогу; втілення зла.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (заст., діал.) Височина, пагорб, горбок; верхів’я пагорба або гори.
Електрореофорез — метод фізико-хімічного дослідження, заснований на вимірюванні зміни електричної провідності розчину або колоїдної системи під час їх руху в електричному полі.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Фастівському районі Київської області.
2. Розмовна назва річки Гвоздів, що протікає у Київській області, лівої притоки Ірпеня.
3. Рідкісна вживана назва для квітки гвоздики садової або декоративної (Dianthus), що походить від слова “гвоздик”.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (за адміністративним поділом до 2020 року).
2. (рідко, заст.) Місцевість, простір або ділянка землі, розташована перед лобом (чолом) гори, пагорба або височини; передгір’я, підгір’я.
1. Великий, громіздкий віз або кілька возів, з’єднаних разом; також велика кількість возів, що рухаються разом.
2. (переносно) Щось дуже велике, громіздке, важке або важкокероване.