1. Дія за значенням дієслова “возвеличити”; надання комусь або чомусь високого статусу, пошани, слави; прославляння, піднесення.
2. Результат такої дії; стан піднесеності, пошани, слави, в якому опинився хтось або щось.
возвеличення
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |