возвеличення

[ʋozʋɛlɪt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Література) –

    Дія за значенням дієслова “возвеличити”; надання комусь або чомусь високого статусу, пошани, слави; прославляння, піднесення.

  2. (Соціологія) –

    Результат такої дії; стан піднесеності, пошани, слави, в якому опинився хтось або щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. возвеличення, р. возвеличення, д. возвеличенню, з. возвеличення, о. возвеличенням, м. возвеличенні, к. возвеличення

Більше записів