Словник Української Мови
Волочильня — це спеціалізоване виробниче приміщення або цех, де розташоване обладнання для волочіння металевих заготовок (дроту, труб, профілів) через обтискні отвори волочильних верстатів з метою зменшення їх поперечного перерізу, подовження та надання необхідної форми та точності розмірів.
Волочильня — це також застаріла назва самого волочильного верстата або установки для виконання операції волочіння.
Волочильниця — жіночий відповідник до слова “волочильник”: жінка, яка займається волочінням металу, тобто протягуванням його через отвори волочильного стану для отримання дроту, труб або інших профілів.
Волочильниця — заст. жінка, яка волочиться, безцільно блукає або веде розпусний спосіб життя; також може означати жінку, яка залицяється, затягує шлюб або іншу угоду.
Волочильниця — техн. частина верстата або механізму, призначена для волочіння, протягування чогось (наприклад, нитки, дроту, паперу).
Електротонометр — медичний прилад для вимірювання внутрішньоочного тиску (тонусу ока) за допомогою електричних датчиків або принципів електрометрії.
1. Робітник, який займається волочінням металу, працює на волочильному стані або виробляє дрот шляхом протягування через волоку.
2. Рідкісне позначення того, хто волочиться, ледарює або веде безцільне, марне життя.
Гейкіліт — власна назва мінералу, водного силікату кальцію та алюмінію (Ca₂Al₂SiO₆(OH)₂), який належить до групи цеолітів; утворює прозорі або напівпрозорі кристали білого, рожевого або безбарвного кольору.
Волочильний — прикметник, що стосується процесу волочіння або призначений для нього; відноситься до технології обробки металів тиском, при якій заготовка проштовхується або протягується через отвір волоки для зменшення поперечного перерізу та отримання виробів (дроту, труб, профілів) з точними розмірами і гладкою поверхнею.
Волочильний — прикметник, що характеризує машину, верстат або інструмент (наприклад, волочильний стан, волочильна дошка), який використовується для здійснення операції волочіння.
Електротонографія — метод дослідження тонусу м’язів та нервової системи, що ґрунтується на реєстрації та аналізі електричних потенціалів, що виникають у тканинах при їх напруженні або скороченні.
Електротонографія — технологія або пристрій для візуалізації (у формі графіків, карт або зображень) розподілу електричних потенціалів або опору на поверхні досліджуваного об’єкта, що застосовується в медичній діагностиці або технічних вимірюваннях.
Волочильне — спеціалізоване приміщення, цех або ділянка на металургійному або металообробному підприємстві, де встановлене обладнання (волочильні стани) для процесу волочіння — протягування металевих заготовок крізь отвори волоки для отримання дроту, труб або фасонних профілів меншого перерізу.
Волочильне — технологічне устаткування (верстат, стан), призначене для виконання операції волочіння металу; синонім до “волочильний стан”.
1. (розм.) Різко, несподівано або голосно крикнути, вигукнути, часто від болю, здивування, раптового переляку чи іншого сильного відчуття.
2. (перен., розм.) Раптово заговорити, висловитися, часто різко, нетактовно або необдумано.
1. Технічний пристрій у вигляді металевої пластини з отворами для калібрування (вирівнювання та надання потрібної форми) дроту, труб або смуг металу шляхом протягування через нього; волока, волочильна дошка.
2. Інструмент для ручного волочіння (гладіння) полотна при виготовленні домотканого сукна.
3. Рідко вживана назва для знаряддя чи пристрою, що використовується для тягнення, переміщення чогось важкого по землі.