волочильниця

[ʋolot͡ʃɪlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Волочильниця — жіночий відповідник до слова “волочильник”: жінка, яка займається волочінням металу, тобто протягуванням його через отвори волочильного стану для отримання дроту, труб або інших профілів.

  2. (Лінгвістика) –

    Волочильниця — заст. жінка, яка волочиться, безцільно блукає або веде розпусний спосіб життя; також може означати жінку, яка залицяється, затягує шлюб або іншу угоду.

  3. (Техніка) –

    Волочильниця — техн. частина верстата або механізму, призначена для волочіння, протягування чогось (наприклад, нитки, дроту, паперу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. волочильниця, р. волочильниці, д. волочильниці, з. волочильницю, о. волочильницею, м. волочильниці, к. волочильнице

Більше записів