Значення
- (Техніка) –
Технічний пристрій у вигляді металевої пластини з отворами для калібрування (вирівнювання та надання потрібної форми) дроту, труб або смуг металу шляхом протягування через нього; волока, волочильна дошка.
- (Техніка) –
Інструмент для ручного волочіння (гладіння) полотна при виготовленні домотканого сукна.
- (Техніка) –
Рідко вживана назва для знаряддя чи пристрою, що використовується для тягнення, переміщення чогось важкого по землі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я волочу, ти волочиш, він волочить, ми волочимо, ви волочите, вони волочать