1. Робітник, який займається волочінням металу, працює на волочильному стані або виробляє дрот шляхом протягування через волоку.
2. Рідкісне позначення того, хто волочиться, ледарює або веде безцільне, марне життя.
волочильник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |