• ельзасці

    Ельзасці — корінне населення історичної області Ельзас на сході Франції, що має власну культурну ідентичність та діалект німецького походження.

    Ельзасці — представники народу або етнічної групи, що мешкає в Ельзасі.

  • впокорювання

    Процес або дія за значенням дієслова “впокорювати”; набуття кимось, чимось покори, покірності; підкорення.

    У релігійному, духовному контексті — добровільне підпорядкування своєї волі, примноження покори (наприклад, Божій волі).

  • гексиліденовий

    1. (хім.) Пов’язаний з гексиліденом — шестивуглецевою сполукою, що містить подвійний зв’язок; стосовний до радикалу -CH=(CH₂)₄CH₃.

  • впокореність

    1. Властивість за значенням прикметника “впокорений”; стан, коли хтось або щось підкорено, приборкано, позбавлено волі або опору.

    2. Покірність, смиренність, стан прийняття та підпорядкування чійсь волі, долі або обставинам без супротиву.

  • ельзаска

    1. Жінка або дівчина, яка народилася або живе в Ельзасі, історичній області на сході Франції.

    2. Представниця ельзаського народу, що формує регіональну ідентичність із власною культурною та мовною (ельзаський діалект) специфікою.

  • гексиліденбромід

    Гексиліденбромід — органічна сполука, бромпохідне альдегіду, що має формулу C₆H₁₁BrO; рідкісний хімічний термін для позначення 6-бромгексаналю, де атом брому пов’язаний з альдегідною групою через метиленовий ланцюг.

  • впокорення

    1. Дія за значенням дієслова “впокорити” — підкорення, підпорядкування кого-, чого-небудь своїй владі, волі; завоювання.

    2. (у релігійному контексті) Стан покірності, смирення, повного віддання себе волі Божій; внутрішнє духовне підкорення.

  • ельзасець

    1. Мешканець або уродженець Ельзасу — історичної області на сході Франції.

    2. Представник корінного населення Ельзасу, що має власні культурні та мовні особливості.

  • вподобання

    1. Схильність, уподобання до чого-небудь; те, що комусь подобається, до чого хтось має особливу прихильність.

    2. (част. у мн.) Особисті смаки, погляди, переконання, що визначають чиїсь вибори, поведінку, стиль.

  • гексиліден

    Гексиліден — у хімії: залишок гексана, що має одну вільну валентність, двоатомний радикал з формулою –CH₂–(CH₂)₃–CH= або будь-який інший шестивуглецевий ненасичений радикал з подвійним зв’язком на кінці ланцюга.