впокорювання

[ʋpokorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Процес або дія за значенням дієслова “впокорювати”; набуття кимось, чимось покори, покірності; підкорення.

  2. (Релігія) –

    У релігійному, духовному контексті — добровільне підпорядкування своєї волі, примноження покори (наприклад, Божій волі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. впокорювання, р. впокорювання, д. впокорюванню, з. впокорювання, о. впокорюванням, м. впокорюванні, к. впокорювання

Більше записів