1. Схильність, уподобання до чого-небудь; те, що комусь подобається, до чого хтось має особливу прихильність.
2. (част. у мн.) Особисті смаки, погляди, переконання, що визначають чиїсь вибори, поведінку, стиль.
вподобання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І раптом йому прокинулась цікавість до цієї жінки, бажання знати її побут, погляди, вподобання, правне становище, ставлення до влади й те таємне, чим живе її душа поза звиклим торгом. Він запропонував їй закурити й сів коло столу.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |