1. Дія за значенням дієслова «вповноважувати»; надання комусь повноважень, права на виконання певних дій, представництво інтересів.
2. Офіційний документ (довіреність, дипломатична грамота тощо), що підтверджує такі повноваження.
Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «вповноважувати»; надання комусь повноважень, права на виконання певних дій, представництво інтересів.
2. Офіційний документ (довіреність, дипломатична грамота тощо), що підтверджує такі повноваження.
1. Документ, що підтверджує право певної особи або організації на виконання конкретних дій, представництво інтересів або здійснення повноважень від імені іншої особи чи установи; довіреність.
2. Процес надання комусь офіційних прав та повноважень для виконання певних обов’язків або представництва.
3. (у множині, зазвичай) Сукупність прав та обов’язків, якими наділена певна особа або орган у зв’язку з їх посадою, статусом або спеціальним дорученням.
Ельза — жіноче особове ім’я, що має давньонімецьке походження (скорочена форма від імені Elisabeth) та означає “Бог — моя клятва” або “Богом обітниця”.
Ельза — персонаж, головна героїня анімаційного фільму студії Disney “Крижане серце” (2013) та його продовжень, старша сестра Анни, королева Аренделлу, що володіє крижаною магією.
Ельза — рідкісна власна назва, що може позначати географічні об’єкти (наприклад, річку) або використовуватися як складова частина інших назв.
1. (хімія) Позначає сполуку, що містить гексильну групу (C₆H₁₃–), похідну від гексану.
2. (хімія) Стосовний до гексилового спирту (гексанолу) або його похідних.
1. Дія за значенням дієслова вповзати; повільне, обережне проникнення кудись повзком або з труднощами.
2. (у техніці, геології) Процес поступового проникнення, заповнення одного матеріалу (наприклад, розплаву, розчину) у порожнини, тріщини іншого.
Ельвіра — жіноче особове ім’я германського походження, що означає “вся чесна” або “вся правдива”.
Ельвіра — власна назва географічних об’єктів (наприклад, міста в Іспанії та США).
Ельвіра — власна назва персонажів у літературі, мистецтві та кінематографі (наприклад, героїня драми Ф. Шіллера “Дон Карлос”).
1. Дія за значенням дієслова «вплітати» — процес вплітання чогось у щось, вплетання, вставляння в склад чогось.
2. (у спеціальному вживанні, часто як термін) Власна назва, зокрема може вживатися як назва літературного твору, художнього прийому, технологічного процесу або події, де ключовим є значення вплітання як метафори інтеграції, об’єднання.
1. Хімічний термін, що стосується сполуки, похідної від гексилетилу — гіпотетичного шестиатомного радикалу етилового ряду (C₂H₅)₆; гексиметиловий аналог.
1. (мед.) Процес введення рідини (наприклад, лікарського розчину) в тканини організму шляхом ін’єкції, підшкірно або внутрішньом’язово.
2. (перен., рідк.) Насичення чимось, проникнення, впровадження (ідей, почуттів тощо).
Ельвіна — жіноче особове ім’я германського походження, що означає “добра ельфа” або “благородна дружина”.
Ельвіна — у фентезійній літературі та міфології: жіноча істота, що поєднує риси ельфа та людини, або представниця ельфів.
Ельвіна — рідкісна власна назва (топонім) для географічних об’єктів або артефактів у художніх творах.