1. Дія за значенням дієслова “впокорити” — підкорення, підпорядкування кого-, чого-небудь своїй владі, волі; завоювання.
2. (у релігійному контексті) Стан покірності, смирення, повного віддання себе волі Божій; внутрішнє духовне підкорення.
впокорення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хай і «згасне свічка болю», але ж настане «тьма впокорення».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |