Словник Української Мови
1. У давньогрецькій міфології — блаженна країна на західному краю світу, куди потрапляють праведники після смерті для щасливого життя; вічні пасовища, обитель блаженних душ (також Елізій, Елісійські поля).
2. У переносному значенні — ідилічне, безтурботне місце або стан блаженства, повного щастя та спокою.
Всиновитель — особа, яка всиновлює дитину або іншу особу, тобто приймає її на правах сина чи доньки в установленому законом порядку.
1. Стосується до Геллади — давньої Греції; грецький (переважно про історичні та археологічні реалії).
2. Пов’язаний з археологічною культурою бронзової доби на території материкової Греції (III–II тис. до н. е.), що передувала давньогрецькій цивілізації.
Еліптоцит — патологічна форма еритроцита (червоного кров’яного тільця), що має видовжену, овальну або еліптичну форму, замість звичайної двояковгнутої дископодібної; зустрічається при деяких спадкових анеміях (еліптоцитозах) та інших захворюваннях крові.
Всиляння — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Всилювання — дія за значенням дієслова «всилювати»; насильницьке запровадження, нав’язування чогось проти волі.
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох горгон, сестра Медузи та Стено, чудовисько з жіночим обличчям та зміями замість волосся, чий погляд перетворював все живе на камінь.
2. У переносному значенні — потворна, зла або жорстока жінка; відьма.
Всидливість — властивість за характером, що проявляється в настійливості, уперті, здатності довго та наполегливо залишатися при своєму, не відступати від задуманого.
Всидливість — здатність тривалий час займатися чим-небудь, не відволікаючись, зосереджено та старанно виконувати роботу, що потребує посидючості.
1. (у мовознавстві) такий, що утворений шляхом еліпсису (пропуску одного або кількох компонентів мовленнєвої одиниці без шкоди для її розуміння).
2. (у геометрії) що має форму еліпса або його частини; подібний до еліпса.
1. Біологічна здатність тварини (або рідше рослини) живитися різноманітною рослинною та тваринною їжею.
2. Переносно: невибагливість у виборі їжі, споживання всього їстівного без особливих уподобань.
3. Переносно: невибірковість, надмірна сприйнятливість до різних ідей, впливів, культурних явищ (зазвичай із негативним відтінком).