1. У давньогрецькій міфології — блаженна країна на західному краю світу, куди потрапляють праведники після смерті для щасливого життя; вічні пасовища, обитель блаженних душ (також Елізій, Елісійські поля).
2. У переносному значенні — ідилічне, безтурботне місце або стан блаженства, повного щастя та спокою.