Значення
- (Релігія) –
У давньогрецькій міфології — блаженна країна на західному краю світу, куди потрапляють праведники після смерті для щасливого життя; вічні пасовища, обитель блаженних душ (також Елізій, Елісійські поля).
- (Література) –
У переносному значенні — ідилічне, безтурботне місце або стан блаженства, повного щастя та спокою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я елісію, ти елісієш, він елісіє, ми елісіємо, ви елісієте, вони елісіють