Всиновитель — особа, яка всиновлює дитину або іншу особу, тобто приймає її на правах сина чи доньки в установленому законом порядку.
всиновитель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Всиновитель — особа, яка всиновлює дитину або іншу особу, тобто приймає її на правах сина чи доньки в установленому законом порядку.
Відсутні