Жінка, яка всиновлює дитину або приймає її на виховання, набуваючи щодо неї прав і обов’язків батька.
всиновителька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Жінка, яка всиновлює дитину або приймає її на виховання, набуваючи щодо неї прав і обов’язків батька.
Відсутні