геллен

1. (у давньогрецькій міфології) син Девкаліона та Піри, прабатько всіх греків, епонім грецького народу (гелленів).

2. (істор.) Представник давньогрецького народу, греків (гелленів) у широкому розумінні, особливо в епоху еллінізму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |