Древослів

Словник Української Мови

геллен

[ɦɛllɛn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (у давньогрецькій міфології) син Девкаліона та Піри, прабатько всіх греків, епонім грецького народу (гелленів).

  2. (Історія) –

    (істор.) Представник давньогрецького народу, греків (гелленів) у широкому розумінні, особливо в епоху еллінізму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. геллен, р. геллен, д. геллен, з. геллен, о. геллен, м. геллен, к. геллен

Більше записів