гелла

1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох горгон, сестра Медузи та Стено, чудовисько з жіночим обличчям та зміями замість волосся, чий погляд перетворював все живе на камінь.

2. У переносному значенні — потворна, зла або жорстока жінка; відьма.

Приклади:

Приклад 1:
Овен — баран, на якому Фрікс і Гелла летіли до Колхіди, Оріон — мисливець, супутник Артеміди, — той страшний з в і р, я к о г о в Н е м е ї п е р е м і г Г е р а к л, щ о т а к о ж з р е ш т о ю п е р е т в о р и в с я н а с у з і р ’ я Г е р к у л е с а. Сузір’я Візничого зберігає пам’ять про міфічного царя Ерихтонія , який винайшов квадригу ( д в о к о л і с н а к о л і с н и ц я) . З а ц е й о г о п і с л я с м е р т і З е в с п е р е н і с н а н е б о й п е р е т в о р и в у с у з і р ’ я Візничого.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”