Словник Української Мови
1. Вулканічна порода, переважно базальт, яку використовують як будівельний та облицювальний матеріал, а також для виготовлення литих виробів.
2. Штучний матеріал на основі сірки, що застосовується в електротехніці та для виготовлення абразивних виробів.
1. (в астрономії) Зона зовнішньої атмосфери Сонця або іншої зорі, що простягається від хромосфери до коронівної діри або міжпланетного простору, де домінує іонізований гелій.
2. (в хімії, фізиці) Рідкісна, стабільна форма (ізотоп) гелію, зокрема гелій-4 (4He).
1. Пов’язаний з емпірикою, тобто отриманий на основі досвіду, спостереження або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування.
2. У філософії: властивий емпіризму, що визнає досвід єдиним джерелом пізнання.
1. Технологічний процес обробки каучуку або гуми сіркою, високою температурою та тиском для надання їм пружності, міцності та інших корисних експлуатаційних властивостей.
2. Процес перетворення пластмас або інших полімерних матеріалів під впливом хімічних реагентів, температури чи випромінювання на неплавкі та нерозчинні продукти (термореактивні полімери).
1. Сукупність явищ, пов’язаних з діяльністю вулканів та процесами виходу розплавленої магми, вулканічних газів і попелу з глибин Землі на її поверхню або в навколишнє середовище.
2. Розділ геології (вулканологія), що вивчає причини виникнення, розвиток, закономірності поширення та всі пов’язані з вулканами процеси та явища.
1. (у фізиці, хімії) Такий, що за будовою електронної оболонки подібний до атома гелію, тобто має два електрони навколо ядра.
2. (у астрофізиці) Про іони атомів: такий, що втратив усі електрони, крім двох, і за структурою електронної оболонки нагадує нейтральний атом гелію.
1. Те, що отримано шляхом спостереження, досвіду або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування.
2. У філософії: знання, що ґрунтується на чуттєвому досвіді та спостереженні за явищами об’єктивного світу.
1. Технологічний процес обробки каучуку сіркою або іншими спеціальними речовинами (вулканізуючими агентами) при нагріванні, в результаті якого він набуває пружності, міцності та втрачає здатність розчинятися.
2. У геології — процес утворення вулканічних гірських порід із розплавленої магми, що вивергається на поверхню Землі або застигає в її надрах.
1. Створений на основі суміші гелію та неону; що містить ці гази або працює за їх участі.
2. Стосовний до газового лазера, активним середовищем у якому є суміш гелію та неону, що генерує випромінювання в червоній області спектра.
1. Сукупність знань, отриманих на основі досвіду, спостереження або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування; досвідчені дані.
2. (у філософії) Дослідний, чуттєвий пізнання, протиставлене теоретичному мисленню; емпіризм як філософський напрям.
3. (перен., розм.) Те, що перевірено практикою, реальним життям; життєвий досвід.