Словник Української Мови
1. Спрощення, примітивізація наукових, філософських або мистецьких ідей, що призводить до спотворення їх суті та втрати глибини змісту.
2. Діяльність або метод, спрямовані на популяризацію складних понять шляхом їх надмірного спрощення, часто зі зневагою до наукової точності та академічних норм.
1. Той, хто вульгаризує, спрощує складні наукові, філософські або мистецькі ідеї, концепції або твори, позбавляючи їх глибини, точності та оригінальності, що призводить до їхнього спотворення та опошлення.
2. Той, хто навмисно популяризує щось у примітивній, грубій або тривіальній формі, орієнтуючись на непритребувані смаки.
1. Власна назва персонажа з аніме та манґи “Хантер х Хантер”, дівчинки зі здатністю до телепортації, яка є членом сім’ї Заолдік.
2. (У медицині та біології) Скорочена форма від “гемоглобін” — складний білок в еритроцитах, що містить залізо і забезпечує перенесення кисню та вуглекислого газу кров’ю.
3. (У лінгвістиці) Назва літери Η, η в грецькому алфавіті.
1. Філософська категорія, що позначає властивість знання, отриманого виключно з чуттєвого досвіду, спостереження або експерименту, без залучення теоретичних узагальнень чи априорних ідей.
2. У ширшому вжитку — характеристика підходу, методу чи дослідження, заснованого на практичному досвіді, експериментальних даних або спостереженнях, а не на чистій теорії.
Запальне захворювання зовнішніх жіночих статевих органів (вульви), що характеризується почервонінням, набряком, свербінням, печінням або болями.
Вульвізм — власна назва художнього стилю в сучасному мистецтві, що виник на початку XXI століття, характерною рисою якого є зображення вульви як центрального образу або символу в живописі, скульптурі, інсталяціях тощо, часто з феміністичним, політичним або соціальним підтекстом.
Вульвовагініт — запальне захворювання, що одночасно вражає зовнішні жіночі статеві органи (вульву) та піхву (вагіну).
1. (в анатомії) рідкісний варіант назви крові, що вживається переважно у складних наукових термінах (наприклад, гемоглобін, гематологія).
2. (в біохімії) складний залізовмісний пігмент, що є небелковою частиною (простетичною групою) гемоглобіну та інших гемопротеїнів, центральну позицію в молекулі якого займає атом заліза.
На основі досвіду, спостережень або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування.
Шляхом практичного пізнання, що передбачає отримання знань з досвіду, часто через методи спостереження, вимірювання або експерименту.
1. Зовнішні жіночі статеві органи, що включають лобок, великі та малі статеві губи, клітор, переддвер’я піхви та залози.