• вулканізаторниця

    Жінка, яка працює вулканізаторником, фахівчиня з ремонту автомобільних шин шляхом вулканізації.

  • гелієвий

    1. Який стосується гелію, властивий гелію, складається з гелію або містить його.

    2. Призначений для роботи з гелієм або його зберігання.

  • вулканізаторник

    Вулканізаторник — робітник, який займається вулканізацією, тобто ремонтом шин та виробів з гуми шляхом їх нагрівання під тиском для надання їм міцності та пружності.

  • вулканізатор

    1. Пристрій або обладнання для вулканізації гуми, тобто технологічного процесу обробки каучуку з метою надання йому пружності, міцності та стійкості до зовнішніх впливів.

    2. Фахівець, робітник, який займається вулканізацією гуми або ремонтом шин шляхом вулканізації.

  • емпірик

    1. Послідовник емпіризму — філософського напряму, що визнає досвід (емпірику) єдиним джерелом пізнання, заперечує роль розуму та теорії в процесі пізнання.

    2. Людина, яка в своїй практичній діяльності (науковій, професійній тощо) керується виключно досвідом, практикою, не спираючись на теоретичні знання.

    3. (У стародавній медицині) Представник напряму емпіричної школи, яка в лікуванні хвороб заперечувала теорію та ґрунтувалася виключно на практичному досвіді й спостереженнях.

  • вулканізат

    Вулканізат — продукт вулканізації, готова гумотехнічна вироба або матеріал (наприклад, гума, ебонит, гумотекстиль), що отримав пружність, міцність та стійкість до зовнішніх впливів внаслідок хімічної обробки каучуку.

  • геліцин

    1. (біохімія) Органічна сполука, алкалоїд, що міститься в листі та корі рослин роду Helicia родини Протейні, має фармакологічні властивості.

    2. (зоологія) Рід наземних черевоногих молюсків родини Helicidae, до якого належать, зокрема, виноградні равлики (Helix pomatia).

  • вулканів

    1. Родовий відмінок множини від “вулкан” — геологічна формація, де магма, попіл та гази вивергаються на поверхню Землі або іншого небесного тіла.

    2. Родовий відмінок множини від “Вулкан” — у римській міфології: бог вогню та ковальської справи, покровитель ремісників.

  • емпіризм

    1. Філософський напрям, що визнає досвід єдиним джерелом знання, вважаючи, що пізнання ґрунтується виключно на чуттєвому досвіді (спостереженні, експерименті).

    2. У ширшому значенні — спосіб мислення, діяльності або підхід до вирішення завдань, що ґрунтується виключно на практичному досвіді та спостереженнях, часто ігноруючи теоретичні узагальнення.

  • вулканфібра

    Вулканфібра — це штучний матеріал, що виготовляється з бавовняної або вовняної тканини, просоченої розчинами хлориду цинку або сірчаної кислоти, з подальшою вулканізацією; застосовується як електроізоляційний та прокладочний матеріал.