1. Хімічний препарат, призначений для знищення равликів та слимаків, особливо у сільському господарстві та садівництві.
2. (У біології) Організм (наприклад, деякі види комах, птахів або ссавців), який живиться равликами та слимаками.
-
вулканофізика
Вулканофізика — це розділ вулканології, який вивчає фізичні процеси та властивості, пов’язані з вулканічною діяльністю, зокрема механізми руху магми, динаміку вивержень, теплові поля вулканів та геофізичні методи їх дослідження.
-
емпіреї
1. У давньогрецькій філософії та середньовічній космології — найвища сфера неба, що знаходиться за межами планет і зірок, вважалася місцем перебування божества, чистим простором, наповненим вогнем або світлом.
2. У поетичній мові — небеса, небосхил, висоти.
-
вулканологія
Наука, що вивчає вулкани, їх будову, походження, процеси вулканічної діяльності, а також закономірності їх розміщення на поверхні Землі та інших небесних тіл.
-
геліцела
Геліцела — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, належить до Зарічненської сільської громади.
-
вулканолог
Фахівець, який вивчає вулкани, вулканічну діяльність та пов’язані з нею явища.
-
емпірей
1. У давньогрецькій міфології та середньовічній космології — найвища частина неба, сфера чистого вогню або світла, що вважалася місцем перебування богів, блаженних душ і джерелом вічного світла.
2. У поетичній мові — символ найвищої, недосяжної чи ідеальної висоти; висоти, що сягає небес.
-
вулканознавець
Фахівець з вивчення вулканів, вулканічної діяльності та пов’язаних з нею явищ і процесів; вулканолог.
-
геліфікація
геліфікація — у літературознавстві та мистецтвознавстві: творчий метод, заснований на принципах сонячності (геліоцентризму), що виражається у прагненні до світла, життєствердження, духовного піднесення та гармонії; характерна риса творчості представників українського літературного модернізму початку XX століття (наприклад, Миколи Вороного).
геліфікація — у філософії та культурології: концепція або світоглядна позиція, що вважає Сонце, світло та пов’язані з ними явища центральним символом або джерелом життя, творчості, етичної та естетичної досконалості.
-
емпіній
Емпіній — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.