емпірика

1. Сукупність знань, отриманих на основі досвіду, спостереження або експерименту, без опори на теорію чи абстрактні міркування; досвідчені дані.

2. (у філософії) Дослідний, чуттєвий пізнання, протиставлене теоретичному мисленню; емпіризм як філософський напрям.

3. (перен., розм.) Те, що перевірено практикою, реальним життям; життєвий досвід.

Приклади:

Приклад 1:
), автора праць «Пірроновські промови», «Пірроновські нариси» та ін., та Секста Емпірика (бл. 200—250), автора праці «Пірронові засади».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”