розставатися

1. Припиняти спільне життя, стосунки, зв’язки з кимось, залишати один одного (про людей, зокрема про закоханих або подружню пару).

2. Звільнятися від чогось, позбавлятися чогось, віддалятися від чогось (наприклад, від переконань, звичок).

3. Роз’їжджатися в різні боки, розлучатися після спільної подорожі або зустрічі.

4. Втрачати, лишатися без когось або чогось внаслідок смерті, від’їзду тощо.

5. Розділятися, відокремлюватися один від одного (про предмети, частини цілого).

Приклади:

Приклад 1:
Та, либонь, не хотілося псові розставатися. Шкода було пса.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”