розставатися

1. Припиняти спільне життя, стосунки, зв’язки з кимось, залишати один одного (про людей, зокрема про закоханих або подружню пару).

2. Звільнятися від чогось, позбавлятися чогось, віддалятися від чогось (наприклад, від переконань, звичок).

3. Роз’їжджатися в різні боки, розлучатися після спільної подорожі або зустрічі.

4. Втрачати, лишатися без когось або чогось внаслідок смерті, від’їзду тощо.

5. Розділятися, відокремлюватися один від одного (про предмети, частини цілого).

Приклади вживання

Приклад 1:
Та, либонь, не хотілося псові розставатися. Шкода було пса.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: дієслово () |