Значення
-
Медичний пристрій для тимчасового або постійного закриття (обтурації) порожнин, проходів або дефектів у тканинах чи органах (наприклад, у хірургії, стоматології).
-
У техніці — деталь, клапан або пристрій для перекриття потоку рідини, газу або для герметичного закриття отвору.
-
У поліграфії та палітурній справі — пристрій або пристосування для нанесення клею на корешок книжного блоку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтуратор, р. обтуратора, д. обтураторові, з. обтуратор, о. обтуратором, м. обтураторі, к. обтураторе