1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.
2. (заст., іст.) Вимушена безоплатна праця селян на поміщика, панщина; відпрацювання.
-
геоакустичний
1. Пов’язаний із вивченням поширення, поглинання та відбиття звукових хвиль у природному середовищі (у воді, ґрунті, атмосфері), а також із методами дослідження геологічної будови та властивостей гірських порід за допомогою акустичних методів.
2. Стосунний до акустичних явищ, що виникають у надрах Землі внаслідок геодинамічних процесів (наприклад, тріщиноутворення, рухів по розломах).
-
відробляння
1. Дія за значенням дієслова «відробляти»; відпрацювання, компенсація витраченого працею, виконання певних обов’язків або робіт для покриття зобов’язань, боргу тощо.
2. (у спеціальному контексті) Історично — форма феодальної ренти, обов’язкова безоплатна праця кріпаків на поміщика за користування землею.
-
ентазис
Ентазис — архітектурний прийом, за якого колона має легке потовщення (опуклість) на третині її висоти для візуального коректування оптичної ілюзії увігнутості прямих ліній.
-
відроблення
1. (істор., екон.) Система господарювання, при якій селянин за право користування землею поміщика повинен був працювати на його полі певну кількість днів на тиждень або відпрацювати конкретну повинність; одна з форм феодальної ренти.
2. (перен., розм.) Вимушена, часто нецікава або важка праця, яку виконують як обов’язок, формальність або для відплати за послугу.
3. (заст.) Дія за значенням дієслова «відробляти»; відпрацювання, виконання роботи для покриття боргу, зобов’язання або як покарання.
-
геоакустика
Геоакустика — розділ геофізики, що вивчає поширення, поглинання та відбиття звукових і ультразвукових хвиль у геологічному середовищі (твердій земній корі, воді, атмосфері) з метою дослідження їх будови та властивостей.
Геоакустика — сукупність методів і технологій, заснованих на аналізі акустичних явищ у природному середовищі, які застосовуються для пошуку корисних копалин, інженерно-геологічних досліджень, сейсморозвідки, океанологічних спостережень тощо.
-
відро
1. Містка посудина з ручкою (звичайно циліндричної форми), призначена для перенесення рідин або сипучих речовин.
2. Одиниця вимірювання об’єму рідин і сипучих тіл, що дорівнює приблизно 10 літрам (стандартне відерце) або 12,3 літра (давнє відро).
3. Кількість рідини або сипкої речовини, що вміщується в такій посудині.
-
енський
1. Стосовний до міста Єнісейська (Росія), розташованого на річці Єнісей, або до Єнісейської губернії історичного регіону Сибіру.
2. Стосовний до річки Єнісей, однієї з найбільших річок Росії та Сибіру, що впадає в Карське море.
3. Стосовний до Єнісейського кряжу — гірської системи в Сибіру.
-
відрижка
1. Непрохільне виходження газів із шлунка через рот, що супроводжується характерним звуком.
2. (переносне значення) Неприховане проявлення, відгомін чогось негативного, застарілого (наприклад, поглядів, звичок).
-
геоакустик
геоакустик — фахівець у галузі геоакустики, науки, що вивчає поширення, поглинання та генерацію звукових і ультразвукових хвиль у геологічному середовищі (гірських породах, воді, льоді тощо).
геоакустик — спеціаліст, який займається практичним застосуванням методів геоакустики для розвідки корисних копалин, дослідження морського дна, моніторингу сейсмічної активності або інженерно-геологічних вишукувань.