1. Стосовний до геоботаніки — науки про рослинні угруповання (фітоценози) та їх зв’язок з умовами навколишнього середовища.
2. Пов’язаний із вивченням, дослідженням або картографуванням рослинного покриву Землі як компоненту природних ландшафтів.
-
відрубання
1. Дія за значенням дієслова “відрубати”; відокремлення, відтятий частини чогось за допомогою ріжучого знаряддя (сокири, тесака тощо).
2. (мед.) Хірургічна операція повного відокремлення периферичної частини тіла (кінцівки, пальця) від тулуба.
3. (перен., розм.) Різка, категорична відмова, припинення чогось, розрив стосунків.
-
ентеерівський
1. Стосовний до села Ентеери (нині село Ентелі, Грузія), пов’язаний з ним.
2. Стосовний до археологічної культури ранньої бронзової доби, названої за селом Ентеери, поширеної на території сучасної Грузії та відомої своїми курганними похованнями.
-
відруб
1. Відокремлена частина лісу, що вирубується для лісозаготівель або очищення території.
2. Ділянка землі, виділена з общинних угідь у приватну власність селянина під час столипінської аграрної реформи початку XX століття.
3. Рідко вживана назва для відрубаної частини чогось, зрізу або відрізка (наприклад, колоди).
-
відрощування
Процес дії за значенням дієслів “відрощувати” та “відростити”; доведення чого-небудь до певних розмірів, обсягу або стану шляхом росту, нарощування, накопичення.
У сільському господарстві та тваринництві — вирощування сільськогосподарських культур або молодняку тварин до певної стадії розвитку, кондиції або віку з метою подальшого використання (наприклад, для продажу, переробки або відгодівлі).
У біології, медицині та косметології — спеціальне стимулювання росту чого-небудь (наприклад, волосся, вій, клітин, тканин).
-
геоботаніка
Розділ ботаніки, що вивчає рослинний покрив Землі, його структуру, розвиток, розподіл за географічними зонами та взаємозв’язок з умовами навколишнього середовища.
Наукова дисципліна, що займається класифікацією, картографуванням та дослідженням рослинних угруповань (фітоценозів).
-
ентамебові
1. Родина одноклітинних паразитичних найпростіших класу кишкових амеб (Entamoebidae), типовий представник якої — збудник амебіазу (кишкова амеба, Entamoeba histolytica).
2. Застаріла, але інколи вживана в літературі назва родини амебових (Amoebidae) або ряду амебід (Amoebida) у ширшому значенні.
-
відрочення
Відрочення — діал. те саме, що відрощування (процес або результат збільшення чогось у розмірах, особливо про волосся, нігті тощо).
Відрочення — заст. те саме, що відстрочення (перенесення строку, затримка, відкладання чогось на пізніший час).
-
геоботанік
Фахівець у галузі геоботаніки, науковець, що вивчає рослинний покрив Землі, його структуру, розвиток, розподіл за природними зонами та взаємозв’язок з умовами навколишнього середовища.
-
відросток
1. Молодий пагін, що виростає з кореня, стебла або гілки рослини; паросток.
2. Виступаюча частина якогось органа в тварин або людини, що має певну функцію (наприклад, нервовий відросток).
3. Виступ, придаток на чомусь; частина предмета, що видовжена і виступає за його основні межі.