• ентелодон

    Ентелодон — вимерлий рід великих свиноподібних ссавців ряду парнокопитних, що існував в еоцені та олігоцені; мав масивний череп з кістковими горбками на щелепах та довгі ікла, через що його часто називають «кабаном-терором» або «м’ясницькою свинею».

  • відрубування

    1. Дія за значенням дієслова «відрубувати»; відокремлення, відділення частини чогось за допомогою різкого удару гострим предметом (зокрема сокирою, топором, мечем тощо).

    2. У техніці — операція обробки металу різанням, при якій заготовку розділяють на частини за допомогою зубила та молотка або на верстаті.

    3. Переносно — рішуче припинення, переривання чогось, категорична відмова від чогось або розрив зв’язків.

  • геобіологічний

    1. Стосунковий до геобіології — науки, що вивчає взаємозв’язок між живими організмами та геологічним середовищем, вплив біологічних процесів на геосфери та навпаки.

    2. Пов’язаний із біологічними аспектами геологічних явищ, процесів або систем (наприклад, геобіологічний цикл елементів, геобіологічні фактори утворення корисних копалин).

  • відрубом

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

    2. (заст.) Те саме, що відруб — окремий земельний наділ, виділений з общинних земель у приватну власність під час столипінської аграрної реформи початку XX століття; сама така форма землеволодіння.

  • ентелехія

    1. У філософії Арістотеля — внутрішня сила, активний початок, що перетворює можливість на дійсність; форма як ціле, що визначає розвиток і сутність речі.

    2. У вченнях віталізму (наприклад, Г. Дріша) — гіпотетична нематеріальна життєва сила, що керує біологічними процесами та розвитком організмів.

    3. У переносному значенні — завершена, повноцінна реалізація якоїсь ідеї або потенціалу; стан досконалості.

  • відрубок

    1. Відрізаний або відрубаний шматок чогось, переважно дерева; обрізок, уламок.

    2. Частина стовбура дерева, відокремлена від нього (відрубана або відпиляна); коротка колода.

    3. У техніці — деталь, заготовка, отримана шляхом відрізання або відрубування від основного матеріалу (металу, пластику тощо).

    4. У геології — зразок гірської породи, відокремлений від масиву (наприклад, керна) для лабораторного дослідження.

  • ентексис

    Ентексис — власна назва компанії-розробника програмного забезпечення, що спеціалізується на створенні систем автоматизації для підприємств, зокрема на платформі «1С:Підприємство».

  • геобіоз

    1. (у біології) Сукупність живих організмів (біоти), що населяють ґрунт, педальну сферу.

    2. (у медицині, застаріле) Загальна назва гіпотетичних захворювань, які, на думку деяких дослідників минулого, викликаються впливом геологічних факторів (наприклад, геомагнітних або радіаційних) на живий організм.

  • відрубність

    1. Властивість за значенням прикметника “відрубний”; стан ізольованості, відокремленості, відчуженості від чогось.

    2. У геології: відособлена, ізольована частина геологічного тіла (наприклад, пласта, жили), що відокремилася внаслідок тектонічних розривів або ерозії.

  • відрубник

    1. Той, хто займається відрубуванням чогось (наприклад, лісу, деревини).

    2. Робітник, який відрубує руду або вугілля у шахті.

    3. Історична назва селянина, який отримав у приватну власність (на відруб) земельну ділянку під час столипінської аграрної реформи початку XX століття.