відруб

1. Відокремлена частина лісу, що вирубується для лісозаготівель або очищення території.

2. Ділянка землі, виділена з общинних угідь у приватну власність селянина під час столипінської аграрної реформи початку XX століття.

3. Рідко вживана назва для відрубаної частини чогось, зрізу або відрізка (наприклад, колоди).

Приклади вживання

Приклад 1:
єпископа вкладається проповідь, яка включає, власне, два тексти – Символ Віри і проповідь проти латинян (Нікольський виділяє ще один відруб– ний фрагмент – про Вселенські Собори ( Никольский Н . Материалы для повре- менного списка русских писателей и их сочинений (X–XI вв.).
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |