геоакустичний
[ɦɛoɑkustɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Геологія) –
Пов’язаний із вивченням поширення, поглинання та відбиття звукових хвиль у природному середовищі (у воді, ґрунті, атмосфері), а також із методами дослідження геологічної будови та властивостей гірських порід за допомогою акустичних методів.
- (Геологія) –
Стосунний до акустичних явищ, що виникають у надрах Землі внаслідок геодинамічних процесів (наприклад, тріщиноутворення, рухів по розломах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. геоакустичний, р. геоакустичного, д. геоакустичному, з. геоакустичного, о. геоакустичним, м. геоакустичнім