1. Непрохільне виходження газів із шлунка через рот, що супроводжується характерним звуком.
2. (переносне значення) Неприховане проявлення, відгомін чогось негативного, застарілого (наприклад, поглядів, звичок).
відрижка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Численні слухачі (загальною кількістю 37), по закінченні Служби Божої в місцевій греко- 13 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ католицькій церкві (колишній гарнізонний костел), потрапили на зустріч із (як звітує про цю подію часопис українців Польщі «Відрижка») «славним гостем з Левового міста і його поетичною музою». Крім кількох найновіших і цілком не зрозумілих присутнім віршів, Перфецький виконав пару акробатичних етюдів, а також відповів на запитання про ситуацію в Україні.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Але мегаломанська привабливість словосполучення «Literatura na świecie», порівняно з брутальною відвертістю слова «Відрижка», породила в мені райдужні надії нарешті переконати маму в тому, що я став справжнім письменником і вона може перестати соромитися мене перед сусідками. Мама без особливого ентузіазму погортала тлустий варшавський томик, критично оцінила фотографію, та раптом затраснула журнал і з неприхованою відразою сказала: «Ну, от ти скажи!
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |