геоакустика

Значення

1. (Геологія) –

   Геоакустика — розділ геофізики, що вивчає поширення, поглинання та відбиття звукових і ультразвукових хвиль у геологічному середовищі (твердій земній корі, воді, атмосфері) з метою дослідження їх будови та властивостей.

2. (Геологія) –

   Геоакустика — сукупність методів і технологій, заснованих на аналізі акустичних явищ у природному середовищі, які застосовуються для пошуку корисних копалин, інженерно-геологічних досліджень, сейсморозвідки, океанологічних спостережень тощо.

Правопис та відмінювання