Словник Української Мови
Відригування — медичний термін, що означає мимовільне або навмисне виведення газів із шлунка через рот, часто з характерним звуком.
Відригування — у ветеринарії та зоології: процес повторного пережовування їжі у жуйних тварин (наприклад, корів, овець), коли відригнутий з рубця корм знову потрапляє до ротової порожнини для більш ретельного подрібнення.
1. Який стосується енстеніту — твердого розчину вуглецю та інших елементів у γ-залізі, що існує при високих температурах і є важливою складовою частиною структури сталей та чавунів.
2. Який складається з енстеніту або містить його в своїй структурі (про матеріал, сплав, метал).
Відривчастість — властивість за значенням прикметника “відривчастий”; фрагментарність, переривчастість, що виявляється у відсутності цілісності, послідовності або плавності.
1. Дія за значенням дієслова “відривати” — відокремлення, відділення чогось від чогось силою, розрив зв’язку, з’єднання.
2. Різке, швидке початок руху, зльоту або поїздки; відхід, відправлення.
3. Перен. Різке відокремлення, віддалення від чогось (наприклад, від реальності, колективу, традицій).
4. У спорті: різке випередження суперника, створення значної переваги в очках, метрах тощо.
1. (геол.) Про геологічні об’єкти (наприклад, розломи, зони тектонічних порушень) або процеси, що характеризуються підвищеною тектонічною, сейсмічною чи вулканічною активністю, здатністю породжувати землетруси, виверження, рухи земної кори.
2. (екол., геогр.) Про територію або середовище, де природні геологічні процеси активно впливають на екосистему, ландшафт або життєдіяльність організмів.
Енстеніт — твердий розчин вуглецю та інших елементів у γ-залізі (аустеніті), що утворюється при високих температурах і є метастабільною фазою у деяких спеціальних сталях.
Енстеніт — структурна складова залізовуглецевих сплавів (сталей, чавунів), що являє собою твердий розчин внесення на основі гранецентрованої кубічної ґратки γ-заліза.
1. Дія за значенням дієслова відривати — відокремлення, відділення однієї частини від цілого.
2. Відстань, проміжок між чим-небудь, що відокремилося, і тим, від чого воно відокремилося; розрив.
3. Перен. Різка відмінність, суттєва різниця між ким-, чим-небудь; перевага, що значно випереджає інших.
4. У техніці — початок руху, зліт літака, ракети тощо.
5. У спорті — перевага в очках, метрах, секундах, яку отримує один із суперників або команда.
1. Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок із Землею, земною кулею, географією або геологією (наприклад: геофізика, геополітика, геосфера).
2. Розмовне скорочення від слова “географія” як навчальний предмет.
1. Свідома відмова від чогось, зречення; формальний акт відмови від прав, переконань, зобов’язань або зв’язків.
2. У релігійному контексті — добровільна відмова від мирських благ, спокус або гріховних думок заради духовного життя; аскетизм.
3. У праві — одностороння письмова заява про відмову від належних прав, претензій, спадщини, титулу тощо.
4. У літературі та історії — публічний акт зречення від влади (наприклад, монарха), від престолу.
1. Який стосується мінералу енстатиту, складається з нього або містить його.
2. Який властивий енстатиту або характерний для нього.