Древослів

Словник Української Мови

  • винесення

    1. Дія за значенням дієслова виносити — переміщення когось або чогось за межі певного простору, приміщення, середовища.

    2. У техніці та виробництві — розташування, виведення окремих вузлів, агрегатів або елементів конструкції назовні, за межі основного корпусу або оболонки для зручності доступу, обслуговування або з інших технічних причин.

    3. У юриспруденції — офіційне оголошення, проголошення рішення, вироку, постанови судом або іншим уповноваженим органом після розгляду справи.

    4. У переносному значенні — здатність стримати, перенести щось неприємне, важке (наприклад, випробування).

  • винаємниця

    1. Жінка, яка займається винайманням (орендою) чогось, зокрема нерухомого майна, приміщень тощо; орендодавиця, наймачка.

    2. (заст.) Жінка, яка бере щось у найми, в оренду; орендарка, наймичка.

  • ектофермент

    Ектофермент — фермент, який синтезується клітиною та виділяється у навколишнє середовище, де здійснює свої каталітичні функції, на відміну від внутрішньоклітинних ферментів.

  • гапломіксис

    Гапломіксис — у ботаніці та генетиці: спосіб розмноження, при якому новий організм розвивається з незаплідненої гаплоїдної клітини (наприклад, з яйцеклітини), що призводить до утворення гаплоїдного покоління; одна з форм партеногенезу у рослин.

  • винаємник

    Винаємник — власна назва, що походить від поєднання слів “винахід” та “найменування”, яку використовують для позначення автора, творця або першоджерела конкретної назви, терміна, імені або бренду.

    Винаємник — особа або організація, що вперше запропонувала, сконструювала або офіційно закріпила певну назву для об’єкта, явища, компанії, продукту тощо.

  • винахідниця

    1. Жінка, яка створює нові технічні пристрої, механізми, прилади або знаходить оригінальні способи вирішення технічних завдань; авторка винаходу.

    2. Переносно: жінка, яка придумує, вигадує щось нове, незвичайне (наприклад, сюжет, гру, спосіб дії).

  • ектотрофний

    Ектотрофний (від грец. ektos — зовні та trophē — харчування) — біол. такий, що отримує живлення ззовні; зовнішньоживильний (про організми, особливо про гриби та деякі бактерії, що живуть на поверхні коренів рослин та живляться органічними речовинами рослини-господаря).

  • гаплологія

    Явище в мовознавстві, коли одна з двох однакових або подібних послідовностей звуків у слові випадає для спрощення вимови.

    Мовна помилка, що виникає внаслідок такого випадіння, наприклад, неправильне “знамення” замість “знамення” (правильно “знамення”) або “трагікомедія” замість “трагікомедія”.

  • винахідництво

    1. Дія за значенням дієслова “винаходити”; процес створення нових технічних пристроїв, методів, технологій або їх удосконалення.

    2. Сукупність діяльності, пов’язаної з винаходами; галузь людської праці, що охоплює творення та впровадження нових рішень у техніці та технологіях.

    3. Розділ права, що регулює питання інтелектуальної власності на винаходи (патентне право).

  • винахідник

    Особа, яка створює нові технічні пристрої, механізми, інструменти або технології, або вперше знаходить спосіб їх виготовлення чи застосування.

    Переносно: той, хто придумує щось нове, оригінальне в будь-якій сфері діяльності (наприклад, у мистецтві, літературі, науковій теорії).