Значення
- (Лінгвістика) –
Винаємник — власна назва, що походить від поєднання слів “винахід” та “найменування”, яку використовують для позначення автора, творця або першоджерела конкретної назви, терміна, імені або бренду.
- (Лінгвістика) –
Винаємник — особа або організація, що вперше запропонувала, сконструювала або офіційно закріпила певну назву для об’єкта, явища, компанії, продукту тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. винаємник, р. винаємника, д. винаємникові, з. винаємник, о. винаємником, м. винаємникові, к. винаємнику