винахідниця

[ʋɪnɑxidnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Жінка, яка створює нові технічні пристрої, механізми, прилади або знаходить оригінальні способи вирішення технічних завдань; авторка винаходу.

  2. (Література) –

    Переносно: жінка, яка придумує, вигадує щось нове, незвичайне (наприклад, сюжет, гру, спосіб дії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. винахідниця, р. винахідниці, д. винахідниці, з. винахідницю, о. винахідницею, м. винахідниці, к. винахіднице

Більше записів