1. Жінка, яка створює нові технічні пристрої, механізми, прилади або знаходить оригінальні способи вирішення технічних завдань; авторка винаходу.
2. Переносно: жінка, яка придумує, вигадує щось нове, незвичайне (наприклад, сюжет, гру, спосіб дії).
винахідниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Значно пізніше я довідався, що то була свята Цецилія, патронеса музики і винахідниця органа. — Зрозуміло.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (однина) |