Значення
- (Юриспруденція) –
Жінка, яка займається винайманням (орендою) чогось, зокрема нерухомого майна, приміщень тощо; орендодавиця, наймачка.
- (Історія) –
(заст.) Жінка, яка бере щось у найми, в оренду; орендарка, наймичка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. винаємниця, р. винаємниці, д. винаємниці, з. винаємницю, о. винаємницею, м. винаємниці, к. винаємнице