1. Жінка, яка займається винайманням (орендою) чогось, зокрема нерухомого майна, приміщень тощо; орендодавиця, наймачка.
2. (заст.) Жінка, яка бере щось у найми, в оренду; орендарка, наймичка.
винаємниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |