винахідництво

1. Дія за значенням дієслова “винаходити”; процес створення нових технічних пристроїв, методів, технологій або їх удосконалення.

2. Сукупність діяльності, пов’язаної з винаходами; галузь людської праці, що охоплює творення та впровадження нових рішень у техніці та технологіях.

3. Розділ права, що регулює питання інтелектуальної власності на винаходи (патентне право).

Приклади вживання

Приклад 1:
Її різновидами є винахідництво, конструювання, архі- тектура, художнє конструювання приладів, раціоналізація технічних процесів. Літературна, образотворча, музична творчість пов’язані відповід- но з отриманням унікальних продуктів мистецтва (скульптур, романів, віршів, опер тощо) у кожній з цих галузей.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |