винахідник

[ʋɪnɑxidnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Особа, яка створює нові технічні пристрої, механізми, інструменти або технології, або вперше знаходить спосіб їх виготовлення чи застосування.

  2. (Мистецтво) –

    Переносно: той, хто придумує щось нове, оригінальне в будь-якій сфері діяльності (наприклад, у мистецтві, літературі, науковій теорії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. винахідник, р. винахідника, д. винахідникові, з. винахідника, о. винахідником, м. винахідникові, к. винахіднику

Більше записів