Словник Української Мови
1. Геометричне тіло, утворене двома площинами, що перетинаються по прямій (ребру двогранного кута), та частиною простору між ними.
2. У техніці та архітектурі — конструктивний елемент або деталь, що має форму двогранного кута або поєднує дві плоскі грані, що сходяться під кутом.
1. Показатися, з’явитися на короткий час, вийшовши з-за чогось або з якогось прихованого місця (про сонце, місяць, людину тощо).
2. Нахилившись або висунувшись, подивитися кудись, заглянути, щоб побачити когось або щось.
3. Розг. Випадково знайти, виявити щось при перегляді, пошуку.
4. Розг. Вийти назовні, показатися з приміщення, вийшовши на короткий час.
1. Політична ситуація, коли в державі одночасно існують дві влади (уряди, керівництва), що претендують на легітимність і суперничають між собою за реальний контроль.
2. Історична назва періоду в Україні (1917–1918 рр.), коли одночасно діяли Українська Центральна Рада та Рада Народних Міністрів УНР, а пізніше — Генеральний Секретаріат.
Виглянсуватися — діалектне дієслово, що означає ретельно, старанно виголодитися, начисто виголити обличчя або іншу частину тіла.
У переносному значенні — вишукано вбратися, нарядитися, виглядати охайно та святково.
Властивість або стан об’єкта, що має два виміри (зазвичай довжину та ширину), який існує або розглядається на площині, без урахування глибини або висоти.
У математиці, геометрії та фізиці — характеристика простору, фігури або системи, що описується двома незалежними координатами або параметрами.
У переносному значенні — обмеженість, поверхневість, недостатня глибина або розкриття (про художній образ, характеристику персонажа, аналіз явища тощо).
1. (спец.) Надати поверхні блиску, гладкості шляхом глянсування; відполірувати до дзеркального блиску.
2. (перен., розм.) Надати чому-небудь вишуканого, досконалого вигляду; довести до ідеального стану.
1. Властивість або стан, коли щось має дві вершини, два піки або два максимуми; подвійна вершина.
2. У статистиці та графічному представленні даних — характеристика розподілу або кривої, що має два локальних максимуми (дві вершини), що свідчить про наявність двох різних груп або режимів у досліджуваній сукупності.
3. У географії, геоморфології — будова гори, хребта або іншої форми рельєфу, що має два виражені піки або вершини.
4. У переносному значенні — подвійний пік, дві найвищі точки розвитку явища, процесу або періоду в часі.
Виглянсуваний — дієприкметник пасивного стану від дієслова “виглянсувати”, що означає: такий, що був начищений до блиску, наданий лоску за допомогою глянсування (полірування).
1. Карта або топографічний план, виконаний у масштабі дві версти в одному дюймі (1:84 000), що широко застосовувався в Російській імперії для створення губернських та повітових картографічних матеріалів.
2. Розмовна назва для будь-якої географічної карти великого (дрібномасштабного) оглядового формату, що походить від найпоширенішого масштабу таких карт.
1. (розм.) Виглядати, мати певний вигляд, здаватися (у певному стані або з певними ознаками).
2. (рідк.) Уважно розглядати, вдивлятися в когось або щось; вивчати поглядом.
3. (діал.) Визирати, показуватися, виглядати (звідкись).