двовладдя

1. Політична ситуація, коли в державі одночасно існують дві влади (уряди, керівництва), що претендують на легітимність і суперничають між собою за реальний контроль.

2. Історична назва періоду в Україні (1917–1918 рр.), коли одночасно діяли Українська Центральна Рада та Рада Народних Міністрів УНР, а пізніше — Генеральний Секретаріат.

Приклади вживання

Приклад 1:
Виникнення двовладдя керування державою, що розпадалася на очах — Тимчасового уряду на чолі з Керенським і Ради робітничих і солдатських депутатів. Тут відбулося збройне повстання соціалістів, що здобуло пафосну назву Велика жовтнева соціалістична революція.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |