двовершинність

[dʋoʋɛrʃɪnnistʲ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Математика) –

    Властивість або стан, коли щось має дві вершини, два піки або два максимуми; подвійна вершина.

  2. (Математика) –

    У статистиці та графічному представленні даних — характеристика розподілу або кривої, що має два локальних максимуми (дві вершини), що свідчить про наявність двох різних груп або режимів у досліджуваній сукупності.

  3. (Геологія) –

    У географії, геоморфології — будова гори, хребта або іншої форми рельєфу, що має два виражені піки або вершини.

  4. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — подвійний пік, дві найвищі точки розвитку явища, процесу або періоду в часі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двовершинність, р. двовершинності, д. двовершинності, з. двовершинність, о. двовершинністю, м. двовершинності, к. двовершинносте

Більше записів