Значення
- (Математика) –
Властивість або стан, коли щось має дві вершини, два піки або два максимуми; подвійна вершина.
- (Математика) –
У статистиці та графічному представленні даних — характеристика розподілу або кривої, що має два локальних максимуми (дві вершини), що свідчить про наявність двох різних груп або режимів у досліджуваній сукупності.
- (Геологія) –
У географії, геоморфології — будова гори, хребта або іншої форми рельєфу, що має два виражені піки або вершини.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — подвійний пік, дві найвищі точки розвитку явища, процесу або періоду в часі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двовершинність, р. двовершинності, д. двовершинності, з. двовершинність, о. двовершинністю, м. двовершинності, к. двовершинносте