Значення
- (Математика) –
Властивість або стан об’єкта, що має два виміри (зазвичай довжину та ширину), який існує або розглядається на площині, без урахування глибини або висоти.
- (Фізика) –
У математиці, геометрії та фізиці — характеристика простору, фігури або системи, що описується двома незалежними координатами або параметрами.
- (Література) –
У переносному значенні — обмеженість, поверхневість, недостатня глибина або розкриття (про художній образ, характеристику персонажа, аналіз явища тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двовимірність, р. двовимірності, д. двовимірності, з. двовимірність, о. двовимірністю, м. двовимірності, к. двовимірносте