Словник Української Мови
1. Біологічна характеристика рослин, зокрема дерев, що мають два типи судинних пучків (жили) у своїх стеблах або листках, що є ознакою деяких видів.
2. У техніці та матеріалознавстві — властивість кабелю, проводу або іншого електропровідного виробу мати дві окремі ізольовані жили для підключення до електричного кола.
1. У вигнутому вигляді, з вигином, опуклістю або заокругленням форми.
2. (У музиці) Про спосіб виконання, що характеризується плавним, ніжним зв’язкуванням звуків, легким ковзанням від одного тону до іншого; легато.
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох основних, взаємопов’язаних елементів, компонентів або складових частин.
У математиці, зокрема в теорії множин — характеристика множини, що містить рівно два різних елементи.
У хімії — властивість сполуки або системи, що складається з двох хімічних елементів.
1. Набути вигнутої, опуклої форми; зігнутися дугою, аркою.
2. Випнутися, виступити вперед, утворивши вигин (про частини тіла, поверхні).
3. Перен. Напружитися, виявити велику готовність до дії, наполегливість (часто у виразах на кшталт «вигнутися в усі лопаткі»).
Властивість технічних пристроїв (зокрема, радіоприймачів, передавачів, антен тощо) працювати в двох окремих діапазонах частот.
1. Такий, що має форму дуги, опуклості; зігнутий назовні.
2. У фізиці та техніці: такий, що має форму, зворотну до увігнутої; опуклий.
1. Розмовна назва артилерійської гармати калібром два дюйми (приблизно 50,8 мм), що використовувалася, зокрема, в арміях колишньої Російської імперії та СРСР.
2. Розмовна назва міномета калібром два дюйми, що застосовувався під час Другої світової війни.
3. У техніці та промисловості — розмовна назва будь-якого інструменту, деталі, труби тощо, діаметр яких становить два дюйми.
1. Надати чомусь опуклої, дугоподібної форми; зігнути так, щоб утворилася випуклість.
2. Розм. Сильно зігнути, перегнути.
3. Розм., перен. Зробити щось незвичайне, дивовижне або зухвале; видати, викинути щось несподіване.
1. Властивість за значенням прикметника “дводоріжковий”; наявність двох паралельних доріг або колій для руху транспорту.
2. Переносно: ситуація, яка має два можливі, часто альтернативні, шляхи розвитку, рішення або трактування; подвійність, двозначність.
1. (про тварину) Зазнати гноєння, нагноїтися; утворити гнійну рану чи нарив.
2. (перен., розм.) Дійти до стану сильного роздратування, обурення; розлютитися, “закипіти”.