двоелементність

Властивість або стан, що характеризується наявністю двох основних, взаємопов’язаних елементів, компонентів або складових частин.

У математиці, зокрема в теорії множин — характеристика множини, що містить рівно два різних елементи.

У хімії — властивість сполуки або системи, що складається з двох хімічних елементів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |