Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю двох основних, взаємопов’язаних елементів, компонентів або складових частин.
- (Математика) –
У математиці, зокрема в теорії множин — характеристика множини, що містить рівно два різних елементи.
- (Хімія) –
У хімії — властивість сполуки або системи, що складається з двох хімічних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. двоелементність, р. двоелементності, д. двоелементності, з. двоелементність, о. двоелементністю, м. двоелементності, к. двоелементносте