Словник Української Мови
1. Ботанічний термін, що означає особливість рослин, у яких чоловічі (тичинкові) та жіночі (маточкові) квітки розташовані на різних особинах одного виду.
2. У більш широкому сенсі — роздільностатевість, наявність чоловічих і жіночих особин у межах одного виду тварин або рослин.
1. Дієслово, що означає: зробити ґрунт родючим, підживити його гноєм, добривом; удобрити.
2. (У переносному значенні) Наситити, збагатити щось (наприклад, творчість, культуру) певними якостями, елементами, що сприяють розвитку.
1. Ботанічна характеристика квіткових рослин, заснована на наявності двох сім’ядолей у зародку насінини, що визначає особливості будови кореневої системи, жилкування листків та інші морфологічні ознаки; одна з основних ознак класу Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones).
2. (У переносному значенні) Подвійність, роздвоєність, наявність двох протилежних або різноспрямованих початків, якостей, тенденцій (наприклад, у характері, поведінці, явищі).
1. Який був оброблений гноєм, добрений гноєм для підвищення родючості (про ґрунт, поле тощо).
2. Який має надлишок гною, забруднений гноєм (про повітря, місцевість тощо).
1. (про тварин) Відновлювати сили, здоров’я та тіло після зими або хвороби, набираючи вагу та жируючи на свіжій весняній траві; відгноюватися.
2. (переносно, розм.) Сильно товстіти, набирати зайвої ваги (про людину).
1. Рід рослин родини ароїдних, представники якого мають два типи суцвіть (диші) — чоловічі та жіночі, поширені в тропічних районах Америки.
2. Заст. або діал. Двоє дітей, народжених однією матір’ю одночасно; близнюки.
Дводисковість — властивість за результатами вимірювання мати два різних значення, що виникає через відмінність у методах або умовах проведення вимірювань (наприклад, в астрономії).
1. (у сільському господарстві) Обробляти землю, вносячи в неї гній як органічне добриво для підвищення родючості.
2. (переносне значення, рідше) Систематично та тривало впливати на когось або щось, сприяючи розвитку певних якостей, знань або стану (за аналогією з удобренням ґрунту).
1. Біологічна властивість деяких рослин, які мають дводенний цикл розвитку, тобто завершують життєвий цикл (від проростання насіння до формування нового насіння) за два вегетаційні періоди, зазвичай протягом двох років.
2. У медицині — тривалість стану, процесу або захворювання, що дорівнює двом добам (двом дням).
1. (про деревину, рослинні тканини) Повністю перетворитися на гниль, розкластися внаслідок гниття.
2. (переносно, розм.) Сильно виснажитися, знесилитися; занепасти морально або фізично.