дводольність

1. Ботанічна характеристика квіткових рослин, заснована на наявності двох сім’ядолей у зародку насінини, що визначає особливості будови кореневої системи, жилкування листків та інші морфологічні ознаки; одна з основних ознак класу Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones).

2. (У переносному значенні) Подвійність, роздвоєність, наявність двох протилежних або різноспрямованих початків, якостей, тенденцій (наприклад, у характері, поведінці, явищі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |