Словник Української Мови
Властивість або стан, коли щось має два заряди (електричні, енергетичні тощо) або здатне вміщувати два заряди одночасно.
У біології (зоології) — характеристика ряду ссавців, зокрема деяких сумчастих, які мають два функціональних зачаткових зарядки (ембріони) в матці, що розвиваються одночасно.
1. (техн.) Виходити, видавлюватися під тиском або силою стиснення (про рідини, гази, в’язкі речовини).
2. (перен., розм.) Виявлятися, проявлятися з великим напором, силою (про почуття, емоції, енергію).
1. У техніці та матеріалознавстві — подвійне заломлення світла, оптичне явище, при якому промінь, що проходить через анізотропне середовище (наприклад, кристал), розщеплюється на два промені, що поширюються з різними швидкостями та поляризовані у взаємно перпендикулярних площинах.
2. У переносному значенні — подвійне, неоднозначне трактування чи сприйняття чогось, ситуація, що допускає два різних тлумачення або види розвитку подій.
1. Витискати, видавлювати рідину або вміст чогось, зазвичай з силою.
2. Виганяти, примусово видаляти когось або щось з певного місця або стану.
3. У техніці та металургії — обробляти метал (наприклад, алюміній) або пластичні матеріали шляхом продавлювання через отвір матриці для отримання виробів заданого профілю.
1. Оптичне явище, при якому промінь світла, проходячи через анізотропне середовище (наприклад, кристал), роздвоюється на два промені, що поширюються з різними швидкостями та поляризовані в перпендикулярних площинах.
2. У переносному значенні — роздвоєння, розщеплення чогось єдиного на дві складові, протилежні або різні за суттю.
1. Який має форму гнізда, схожий на гніздо (у ботаніці — про розташування листя, квітів тощо).
2. Який має заглиблення, западину, подібну до гнізда (у техніці, географії тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
2. Технічний термін у металургії, що позначає спосіб завантаження шихти у доменну піч двома окремими порціями (заломами) за один цикл.
1. (про рослини) утворити гнізда, скупчення, розростися групами або пучками.
2. (переносно, розмовне) зібратися, скупчитися в одному місці (про людей або тварин).
Двожон — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
1. (спец.) У техніці та промисловості — видалити гніт (затискач, затискний пристрій) або звільнити деталь від його дії; розтиснути, відкріпити.
2. (перен., розм.) Позбавити когось або щось тиску, гнітючого впливу, обмежень; дати свободу дій.