1. Гучним грохотом, гуркотом викидати, виштовхувати щось назовні.
2. Перен. Гучно, з шумом виганяти, випроваджувати когось.
-
дворяк
1. (заст.) Представник дворянського стану, дворянин; шляхтич.
2. (перен., розм., зневажл.) Людина, яка намагається поводитися аристократично, витончено, але виглядає при цьому нещиро, манірно або смішно.
-
вигрохотитися
1. Розмовитися, розбалакатися, виговоритися, особливо про щось важливе або тривожне.
2. Розгулятися, розвеселитися, зазвичай з шумом та гамором.
3. Розвалитися, зламатися з гуркотом; потрапити в аварію (про транспортний засіб).
-
дворядовість
Дворядовість — властивість поетичного тексту, зокрема вірша, мати два ряди (дві колонки) на сторінці, що зазвичай використовується для паралельного подання оригіналу та перекладу або двох варіантів тексту.
-
вигрохотити
1. З гуркотом, шумом викинути, вивергнути щось; з силою виштовхнути, викинути назовні.
2. Розм. Видати, випустити (звук, особливо гучний, різкий або негармонійний).
3. Розм., перен. Швидко та неохайно написати, створити щось (про текст, твір).
-
дворядність
1. Ботанічна характеристика рослин, зокрема злаків, у яких колоски на стеблі розташовані в два вертикальні ряди, що надає суцвіттю (волоті) плоский або двобічно-симетричний вигляд; двобічний розподіл колосків на стеблі.
2. У літературознавстві та фольклористиці — властивість поетичного твору (зокрема, думи), в якому текст організовано у вигляді двох семантично та ритмічно паралельних рядів (наприклад, розділення на речитативний і мелодійний виконавські партії).
-
вигромадитися
1. Розташуватися, розміститися де-небудь громіздко, незграбно або в безладді.
2. Важко й незграбно сісти або лягти, зайнявши багато місця.
3. Перен., розм. Прибути, з’явитися десь у значній кількості або масово.
-
дворядковість
1. Ботанічна характеристика рослин, зокрема злаків, коли колоски на стеблі розташовані в два ряди по обидва боки від його осі.
2. У літературознавстві — двовірш, двоколонковий рядок, що може бути частиною строфи або самостійною строфічною одиницею.
-
вигромадити
1. Розмістити, скласти, поставити щось об’ємне, громіздке або у великій кількості, часто безладно або неохайно.
2. Вивантажити, висипати щось у великій кількості, звільнити від вантажу.
3. Перен. Викласти, висловити щось у повному обсязі, часто швидко та безладно (наприклад, думки, новини, скарги).
-
вигромаджуватися
1. Повільно, з трудом або неохоче вставати, підійматися з місця, виходити з чогось (наприклад, з ліжка, з-за столу).
2. Вибиратися, виходити звідкись, залишати якесь приміщення або транспорт (часто про групу людей), рухаючись повільно, незграбно або натовпом.
3. Розміщуватися, розташовуватися десь (про предмети), займаючи багато місця або безладно.