1. Гучним грохотом, гуркотом викидати, виштовхувати щось назовні.
2. Перен. Гучно, з шумом виганяти, випроваджувати когось.
вигрохочувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Гучним грохотом, гуркотом викидати, виштовхувати щось назовні.
2. Перен. Гучно, з шумом виганяти, випроваджувати когось.
Відсутні