1. Представник привілейованого стану в феодальному суспільстві, що володів землею та мав особливі права, зокрема передавати їх у спадок; особа, що належала до дворянства.
2. У Російській імперії — особа, що належала до вищого привілейованого стану, звання якого було спадковим або надавалось за службу монарху.
3. Перен., заст. Шляхетна, благородна, чесна людина, яка дотримується високих моральних принципів.